Ходи́ти ко́зирем — тримати себе по-молодецькому, поважно або гордовито, зарозуміло; козиритися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
козир — [ко/зиер] р а, ор. реим, м. (на) р і, р. мн. р іў, д. р ам … Орфоепічний словник української мови
козир — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Козирів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
козир-дівка — и, ж. Смілива, спритна, гостра на язик дівчина … Український тлумачний словник
козир-дівка — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
Козирівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
козирівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Козырев (Сахновщинский район) — Село Козырев укр. Козирів Страна УкраинаУкраина … Википедия
Козыревка (Кировоградская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Козыревка. Село Козыревка укр. Козирівка Страна … Википедия
Квитка Григорий Федорович — Квитка, Григорий Федорович (псевдоним Основьяненко) малорусский писатель. Родился в 1778 г. в селе Основе, под Харьковом, и почти всю жизнь провел в Харькове. С малых лет был болезнен и до 5 лет слеп. Образование получил домашнее, довольно… … Биографический словарь
